Популярное

МОВЧАННЯ МІНСОЦ: ЧОМУ ПРИХОВУЮТЬ ЗАТРИМКИ ПО ЛІКАРНЯНИМ І ЯК УРЯД ПРОВОКУЄ ДЕФІЦИТ ФОНДУ СОЦСТРАХУВАННЯ

73Просмотров

ФПУNews повідомляє: УКРАЇНЦІВ ПОЗБАВЛЯЮТЬ СОЦВИПЛАТ


Заборгованість Фонду соціального страхування України перед працюючим населенням на 
початок квітня 2019 року перевищила 1,5 млрд. гривень. Затримки по виплаті лікарняних, декретних і навіть допомог на поховання сьогодні у середньому складають 45 днів (проти затримки в 31 день у лютому), однак з кожним тижнем як загальна сума заборгованості, так і час затримок зростають. З власних джерел ми отримали внутрішні розрахунки фахівців Фонду, в яких річний дефіцит організації на кінець 2019 року прогнозується в розмірі понад 3 млрд. гривень, а термін оплати лікарняних перевищить 3-5 місяців.

Про скрутне фінансове становище Фонду відомо кожному, хто хворів або йшов у декретну відпустку з листопада минулого року – саме тоді було вичерпано залишки резервних коштів і бюджет соціального страхування вийшов у мінус. Тоді ж почались затримки із виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, яка відповідно до закону має фінансуватись упродовж 10 днів.

Звідки дефіцит?

Бюджет Фонду соцстрахування наповнюється за рахунок частки єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачується роботодавцями за кожного працівника. Наприкінці 2015 року за результатами голосування у Верховній Раді за державний бюджет на 2016 рік і супутні законопроекти, ставка ЄСВ, яка раніше складала від 36,76% до 49,7%, з 1 січня 2016 року була знижена вдвічі і приведена до єдиної ставки в 22%.

Основним мотивом такого рішення, ініційованого державною стороною, було сподівання на збільшення надходжень до бюджету за рахунок масової детінізації ринку праці, створення нових робочих місць і збільшення фонду оплати праці, які у сукупності мали б компенсувати втрати від суттєвого зменшення ставки єдиного внеску.

Але вже перші квартали після нововведення показали, що хоч в державному секторі номінальний фонд оплати праці і дійсно зріс, у приватному секторі, який складає базову частку української економіки та на детінізацію якого й розраховувала влада, фонд оплати праці зріс лише на 18%, а падіння ЄСВ склало 28%.

План Уряду від початку був популістським кроком, непрорахованим і недалекоглядним, – тож закономірно провалився. Але єдиний внесок вже було знижено, і аби не втратити підтримку електорату, навіть усвідомлюючи подальшу фінансову кризу соціальних фондів через рішення по зниженню ставки ЄСВ, уряд вже не знайшов волі відмовитись від помилкового кроку.

У результаті зафіксовано нестачу коштів від ЄСВ, невиконання плану по надходженням, що закономірно призвели до збільшення дефіциту соціальних фондів, які фінансуються з цього внеску: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Фонду соціального страхування по безробіттю. Якщо останні два Фонді після зниження ставки змогли пропрацювати без дефіциту ще 2 роки за рахунок накопичених резервних коштів, то дефіцит Пенсійного фонду за результатами 2016 року після рішення Уряду про зниження вдвічі ЄСВ склав 138 млрд. грн. проти 80 млрд. у 2015 році.

Як наслідок, для часткового покриття пенсійного дефіциту почався етапний процес зі зміни принципів розподілу ЄСВ між фондами. Якщо раніше частка Фонду соціального страхування становила 14,26% від усього єдиного внеску, то вже у 2017 році вона була зменшена на користь Пенсійного фонду до 9,14%.

Зменшення долі внеску, що йде до бюджету Фонду соцстраху, разом із скороченням загальних надходжень коштів від ЄСВ після його зменшення вдвічі призвели до нестачі бюджету, яка стала критичною на кінець 2018 року.

Але й на сьогодні орган державного нагляду за Фондом соціального страхування України – Міністерство соціальної політики – замовчує проблему. І більше того: попри затримки в півтора місяці, масові скарги українців на несвоєчасні виплати та навіть судові позови, офіційно державні посадовці, що й спровокували сьогоднішній дефіцит, декларують, що затвердили бюджет Фонду соцстрахування України, який дозволяє здійснювати всі виплати вчасно.

Мистецтво ігнорування

Бюджет Фонду соцстрахування проектно приймає правління Фонду у складі представників держави, роботодавців і профспілок та остаточно затверджує Кабінет Міністрів України. У грудні 2018 року 21 член правління, по 7 від кожної сторони соціального діалогу, за поданням Виконавчої дирекції Фонду затвердили проект бюджету на 2019 рік з дефіцитом у трохи більше 500 млн. грн.

Однак уже тоді Виконавча дирекція Фонду, хоч і показала дефіцитність бюджету, але суттєво її занизила. Проект бюджет було розраховано на рівні видатків 2018 року попри те, що всі базові виплати Фонду напряму залежать від середньої заробітної плати українців, яка зростає щомісяця. За 2018 рік середні доходи по України зросли на близько 20%. Для прикладу, розмір допомоги по вагітності і пологах від Фонду складає 100% середньоденної зарплати жінки за останні 12 місяців, помноженої на тривалість декретної відпустки.

Штучне скорочення видаткової частини в бюджеті Фонду стало результатом загальної нестачі надходжень від ЄСВ та дефіцитності Пенсійного фонду, на який направляється левова частка єдиного соціального внеску.

Тож бюджет Фонду формувався під фінансові можливості надходжень, а не реальних планових видатків на забезпечення соціальних гарантій. Соцзахист трудового населення поступився популізму державної сторони, яка пожертвувала допомогу працюючим на користь помилкового зниження ЄСВ у рекордні два рази та на порятунок залишків виборчого рейтингу і пенсійної реформи.

Проект бюджету Фонду, прийнятий правлінням, на затвердження КМУ спільно подають Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів. При цьому законодавчо визначено, що міністерства мають подати такий бюджет на бездефіцитній основі, навіть у разі прийняття його дефіциту правлінням Фонду.

Аби подати профіцитний бюджет, за поданням Мінсоцполітики 27 грудня 2018 року було змінено розподіл єдиного соціального внеску: до частки, яка йде у бюджет Фонду соціального страхування України, було додано +0,22% ЄСВ. Цього вистачило, тільки покрити формальний дефіцит Фонду у 500 млн. грн., озвучений Виконавчою дирекцію Фонду.

У результаті, 16 січня 2019 року КМУ затвердив поданий Міністерством соціальної політики бюджет Фонду соцстрахування: бездефіцитний, однак із все ще суттєво заниженими показниками планових видатків, що не враховують ані інфляцію, ані ріст заробітної плати та навіть передбачають скорочення чисельності хворіючих працівників і вагітних жінок. Дохідна частина бюджету Фонду (разом із залишком коштів на початок року) склала в сумі 23,29 млрд. гривень, видаткова в сумі 23,26 млрд. гривень.

Міністерство соціальної політики відзвітувалось: прийняття акта сприятиме своєчасному матеріальному забезпеченню застрахованих осіб у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, страхових виплат у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, які спричинили втрату працездатності, створить умови для ефективної роботи Фонду з виконання завдань і функцій, передбачених законодавством.

На той момент затримка лікарняних і декретних вже доходила до мільярдного показника.

З моменту затвердження Кабміном поданого державною стороною «бездефіцитного» бюджету та обіцяного Мінсоцполітики своєчасного здійснення виплат заборгованість Фонду соціального страхування перед населенням продовжує зростати як в матеріальному, так і часовому виразі.

 

Наталія ЗЕМЛЯНСЬКА,

заступник Голови Громадської Ради Фонду соціального страхування

Добавить комментарий